Усунення альвеолярних дефектів з A-OSS. Складні клінічні випадки

Автор: Сан Йон Юн.

Втрата зубів супроводжується резорбцією альвеолярного гребеня, що з часом призводить до формування виражених горизонтальних та вертикальних кісткових дефектів. У такій ситуації непросто встановити імплантати в правильному положенні. Нерідко попередньо потрібно збільшити обсяг альвеолярного гребеня та підняти дно верхньощелепної пазухи. Ефективність та безпека цих втручань підтверджується результатами численних наукових досліджень, а також клінічними спостереженнями.

Стоматологи все частіше віддають перевагу ксеногенним кістковим матеріалам, які мають переважно бичаче або свиняче походження. Кісткова тканина цих тварин проходить багатоступінчасту очистку, в ході якої видаляються з неї білки, ліпіди. Крім того, такий матеріал піддається температурній обробці. Завдяки цьому ксеногенна кістка має низьку імуногенність і низький запальний потенціал, при цьому структурно вона близька до людської кісткової тканини. Для ксеногенного кісткового матеріалу характерна остеокондукція, тобто. він виступає як каркас для новоутвореної кісткової тканини. Неорганічна складова надає такому каркасу структурну стабільність, необхідну усунення дефектів альвеолярного гребеня.

У статті на прикладі двох складних клінічних випадків показано особливості та результати використання ксеногенного матеріалу A-OSS для усунення виражених альвеолярних дефектів.

Клінічні випадки

Пацієнт 1
Жінка, 65 років

Анамнез: не обтяжений
Видалення зубів #14, 16, 17, 24, 25, 27, 37
Негайна імплантація у позиції #14, 17, 24, 27 (US III SA, з ушиванням)
Синус-ліфтинг в області #17 (набір CAS; 0,5 см3 A-OSS) і #27 (PRF)
Розщеплення гребеня та НКР в області #14 та #24 (0,5 см3 A-OSS, TISSEEL, OssGuide)
Встановлення імплантатів у позиції 36 та 46 (US III SA, без ушивання)

Рис. 1: A) Початкова рентгенологічна картина. Альвеолярна резорбція, пневматизація верхньощелепних пазух. B) КЛКТ через 2 місяці після видалення зубів

Рис. 2: A) Ситуація після імплантації, синус-ліфтінга та розщеплення гребеня. B) КЛКТ через 5 місяців

Рис. 3: A) Ситуація після розкриття імплантатів на верхній щелепі. B) Клінічна картина через 5 місяців. Клінічні та рентгенологічні ознаки загоєння кістки без втрати обсягу. Стабільність імплантатів (ISQ; Оsstell): #17 = 72; #14 = 78; #24 = 71; #27 = 76.

Рис. 4 Ситуація через 11 місяців.
Повний протез із ретенцією до імплантатів на магнітних кріпленнях (5 місяців).
Кісткова пластика за допомогою A-OSS (11 місяців).
Клінічні та рентгенологічні ознаки резорбції пришийкової кістки відсутні, альвеолярний гребінь стабільний.

Пацієнт 2

Чоловік, 56 років

Анамнез: гіпертензія, артрит
Встановлення імплантату в позиції 26 (TS III CA, без ушивання)
Синус-ліфтинг в області #26 -> перфорація слизової оболонки
Усунення перфорації через доступ у бічній стінці (CollaTape, PRF)
Синус-ліфтинг (0,5 см3 A-OSS, аутогенна кісткова стружка, TISSEEL)
НКР в області імплантату 26 (0,25 см3 A-OSS, аутогенна кісткова стружка, OssGuide)
Видалення ретинованого зуба 38 (глибокий карієс). Забір кісткової тканини з гілки нижньої щелепи зліва

Рис. 5. Вихідна панорамна рентгенограма та КЛКТ через 1 місяць після видалення зуба 26. Загоєння без особливостей, зміна контуру лунки, ознаки резорбції піднебінної стінки

Рис. 6 Хірургічне втручання
a. Перфорація слизової оболонки верхньощелепної пазухи
b. Створення доступу до дефекту, відшаровування слизової оболонки
с. CollaTape та PRF для усунення перфорації слизової оболонки (двошарова методика)
d. Видалення зуба 38; паркан кісткової тканини в області гілки нижньої щелепи
e. Відкрита НКР (кістковий матеріал у лунці та поверх її стінок)

Рис. 7: A) Ситуація після імплантації, синус-ліфтінга та НКР. Встановлено формувач. B) КЛКТ через 6 місяців (перед протезуванням). Загоєння слизової оболонки, кістковий матеріал стабільний

Результати та висновки

Ксеногенний кістковий матеріал одержують шляхом ретельної обробки та очищення кістки тварин (корів, свиней тощо). Він виступає як каркас для новоствореної кісткової тканини, відрізняється довгостроковою стабільністю та вважається нерезорбованим. Пористість ксеногенного кісткового матеріалу та його макро- та мікроструктура близькі до людської кістки.

У складних клінічних ситуаціях з вираженою резорбцією стоматологи, як і раніше, використовують переважно аутогенну кістку. Проте ксеногенні кісткові матеріали набувають все більшої популярності. Справді, вони мають низку істотних переваг: довгострокова структурна стабільність, економічність, відсутність другого операційного поля тощо. Описані у статті клінічні випадки доводять, що ксеногенний кістковий матеріал може успішно застосовуватися навіть у дуже складних випадках.

Після лікування першої пацієнтки результат залишався стабільним, ознак резорбції новоствореної кістки були відсутні, кісткова підтримка імплантатів зберігалася. У другого пацієнта спостерігалося загоєння слизової оболонки верхньощелепної пазухи, кістковий матеріал в області дефекту був стабільний. Таким чином, ксеногенний кістковий матеріал може успішно застосовуватися для усунення виражених дефектів альвеолярного гребеня в складних клінічних ситуаціях. Безумовно, необхідно зібрати повний анамнез, провести ретельну діагностику і вже з урахуванням отриманої інформації вибирати оптимальний спосіб лікування і найбільш підходящий матеріал.