Автори: Кен Тхе Пхак, Йон Чжин Кім, Зі Мі Чхон (Директор стоматологічної клініки Ilsan Apsun, Корея).

 

Відсутність зубів – одна з найпоширеніших патологій у стоматології. Протезування з опорою на імплантати є найефективнішою методикою реабілітації пацієнтів з адентією. Останні десятиліття характеризувалися активним розвитком дентальної імплантології (Adell et al., 1981). Так, сьогодні успішна остеоінтеграція імплантатів вже не є основною метою лікування: перед клініцистом стоїть завдання виготовити високоякісний протез, що ефективно відновлює естетику та функцію (Bahat et al., 1993). Лікарі по всьому світу приділяють дедалі більше уваги естетиці та малоінвазивним методикам протезування з опорою на імплантати. Ретельний передопераційний аналіз клінічної ситуації сприяє досягненню сприятливого результату та зменшує ризик ускладнень при лікуванні пацієнтів з обмеженим об'ємом кістки (Chan et al., 2010).

Конусно-променева комп'ютерна томографія (КЛКТ) у поєднанні з комп'ютерним моделюванням (CAD) полегшує діагностику і дозволяє заздалегідь представити підсумковий результат протезування, проте перехід від плану лікування до його втілення, як і раніше, пов'язаний з низкою складнощів (Guerrero et al., 2006; Worthington; et al., 2010). З розвитком методу швидкого прототипування (БП) зросла популярність хірургічних шаблонів. Теоретично змодельовані на комп'ютері хірургічні шаблони повинні забезпечувати точну установку імплантатів відповідно до плану лікування, спрощуючи таким чином його хірургічний етап (Hultin et al., 2012). Однак досі не зовсім ясно, чи хірургічний шаблон може гарантувати оптимальне позиціонування імплантату. Існують дослідження, які зіставляють результати імплантації із застосуванням хірургічних шаблонів і їх використання. У той самий час майже немає досліджень, оцінюють відхилення імплантату, встановленого з допомогою шаблону, від результатів комп'ютерного планування лікування.

Метою цього дослідження є оцінка точності при установці імплантатів за допомогою хірургічних шаблонів.

 Материали та методи

 Клінічний випадок 1

  • Вік/стать: 38 років/чоловічий
  • Скарги пацієнта: рухливість зуба 21
  • План лікування: видалення зубів 11, 21, 22; негайна імплантація в поєднанні з направленою кістковою регенерацією (НКР) в області зубів 11, 22

Клінічний знімок і рентгенограма до операції

 Комп'ютерне планування імплантації

 Клінічний знімок і рентгенограми після операції

Клінічний випадок 2

  • Вік/стать: 67 років/чоловічий
  • Скарги пацієнта: рухливість зубів 15, 14, 21, 23, 24
  • План лікування: видалення зубів 15, 14, 21, 23, 24, 25; негайна імплантація в поєднанні з направленою кістковою регенерацією (НКР) в області зубів 15, 13, 11, 22, 23, 25

Клінічні знімки і рентгенограма до операції

 Рентгенограма післе операції

Тимчасовий мостоподібний протез з гвинтовою фіксацією

Тимчасовий мостоподібний протез із гвинтовою фіксацією.

Результати

Установка імплантатів пройшла із мінімальною травмою тканин. Спостерігалася успішна остеоінтеграція всіх імплантатів та стабільний стан кістки та м'яких тканин в області імплантації. У ході дослідження оцінювали результати встановлення десяти імплантатів чотирма пацієнтами. Середнє відхилення імплантату від запланованого положення у вестибуло-оральній площині становило 0,63±0,37 мм в області шийки та 0,62±0,43 мм в області апекса імплантату. Відхилення у вертикальній площині досягало 0,39±0,33 мм. Становище осі імплантату відрізнялося від запланованого в середньому на 0,75±0,67°.

Обговорення

У 1980-х роках протезування з опорою на імплантати стало ефективним методом реабілітації пацієнтів з адентією. Відсутність необхідності у препаруванні сусідніх зубів, естетичний зовнішній вигляд протезів та сприятливий віддалений прогноз лікування зробили імплантацію популярним серед лікарів та пацієнтів підходом. Однак у складній клінічній ситуації недосвідчений стоматолог може легко припуститися помилки при позиціонуванні імплантату. Крім того, існує ризик перфорації кістки та пошкодження важливих анатомічних структур. Розвиток технологій комп'ютерного моделювання (CAD) та швидкого прототипування сприяло зростанню популярності хірургічних шаблонів. Хірургічний шаблон дозволяє клініцисту встановити імплантат відповідно до плану лікування, скорочуючи тривалість втручання та зменшуючи його інвазивність (Cassetta et al. 2013). Однак, незважаючи на популярність хірургічних шаблонів, їхня ефективність з точки зору точності позиціонування імплантатів не зовсім зрозуміла. На думку Nickenig та ін. (2010) застосування хірургічних шаблонів збільшує точність установки імплантатів. Brief at al. (2005) дійшли висновку, що у переважній більшості випадків клініцист може встановити імплантат у правильному положенні без шаблону, хоча хірургія шаблонів збільшує точність імплантації. Слід зазначити, що згадані вище дослідження спрямовані на оцінку ефективності шаблонів порівняно з традиційною методикою імплантації, а не на вимірювання відхилення положення імплантату, встановленого за допомогою шаблону, від положення, обраного в ході комп'ютерного планування лікування.

Хірургічні шаблони збільшують ймовірність точного позиціонування імплантату, проте їх застосування пов'язане зі складністю. По-перше, при використанні хірургічних шаблонів зменшується розмір операційного поля, що може суттєво ускладнити проведення маніпуляцій. По-друге, точність встановлення імплантату залежить від стабільності шаблону.

Точне позиціонування імплантату відповідно до плану лікування має низку клінічних переваг. Одним із них є безпека. Навіть молодий хірург може провести успішну імплантацію з мінімальним ризиком ускладнень за умови ретельного передопераційного планування та застосування хірургічних шаблонів. Другою важливою перевагою є висока ефективність лікування.

Шаблони дозволяють спростити хірургічний етап, скоротити тривалість операції та знизити пов'язаний з нею дискомфорт. Не менш важливим є зменшення інвазивності лікування. Установка імплантатів за безлоскутною методикою асоціюється з менш вираженим болем та набряком у післяопераційному періоді (Nickenig та Eitner, 2007). Однак у ряді випадків відшаровування широкого клаптя необхідно: наприклад, якщо існує ризик перфорації кістки або оголення апекса імплантату. Встановлення імплантатів під нахилом пацієнтам з обмеженою висотою кістки у боковому відділі верхньої щелепи нерідко дозволяє уникнути синус-ліфтінга (Van Assche et al., 2012).

Правильне позиціонування імплантату – запорука виготовлення естетичного протезу. Неоптимальне становище імплантату може негативно позначитись на підсумковому результаті лікування. Так, надто вестибулярний нахил осі імплантату може призвести до рецесії ясна.  

Висновки

Використання хірургічних шаблонів, виготовлених за допомогою технологій комп'ютерного моделювання (CAD) та швидкого прототипування збільшує точність позиціонування імплантату у трьох площинах як на рівні шийки, так і на рівні апекса імплантату. У той же час застосування шаблонів збільшує вартість та терміни лікування. Автори статті рекомендують використовувати хірургічні шаблони у складних клінічних ситуаціях, наприклад, при імплантації за безлоскутною методикою, негайним протезуванням, високими вимогами до естетики або обмеженою висотою кістки.

 

Всесвітній конгрес Osstem, Шеньчжень 2017

×
logo osstem